Для українських аграріїв кожен рік – це перевірка на витримку

22 июля 2019 15:50 Просмотров: 120 # Прокомментируй Печатная версия
Для українських аграріїв кожен рік – це перевірка на витримку

Для українських аграріїв кожен рік – це перевірка на витримку. Не тільки в період сіяння та збору врожаю, але і в момент закупки обладнання та оренди земель, пошуку ринків збуту, джерел фінансування та, врешті, спроби захиститися від незаконного захоплення. Сьогодні галузь дедалі більше продукує в українську економіку, але яку підтримку отримує?

Аграрний комплекс формує 17% ВВП України, дотації аграріям з держбюджету становлять усього 1% ВВП. Механізм державної підтримки не працює, програми підтримки фермерів розробляються таким чином, щоб гроші отримували тільки великі агрохолдинги. В таких умовах малий та середній агробізнес відчувають себе кинутими напризволяще. І хоча торік агропродукція склала майже 40% загального експорту України, наш бізнес-потенціал галузі ще далекий до вичерпності. Значна частина аграріїв знають про Зону вільної торгівлі, але не розуміють як експортувати; знають про існування грантових програм, але не здогадуються, де їх шукати. Крім того, на заваді стоять відсутність відкритого ринку землі, доступного кредитування, рейдерство та інші "болі" фермерств.

Боротися за можливість бути почутим та підтримку держави завжди важко поодинці, особливо в Україні, якщо ти власник невеличкої ферми, а не агропромислового гіганта. Наша команда визначила "больові точки" українського аг росектору та конкретні кроки, необхідні для підвищення його потенціалу.

Експортний потенціал

Як аграрія, мене однозначно цікавить питання експорту. Є ринки, з якими представники галузі вже добре знайомі. Наприклад, за час роботи Зони вільної торгівлі з Європою частка експорту агропродукції туди досягла близько половини в загальній структурі. Але проблема цього ринку для України в тому, що він захищений. І щоб отримати право туди експортувати, потрібно відповідати параметрам, які будуть багаторазово перевірятися, – безпека і якість продукції. Відповідно, тільки невелика кількість аграріїв може напряму за квотами торгувати з ЄС.

З цієї причини аграрії активно шукають інші ринки збуту. Вони дивляться на оголошення Мінагрополітики, наприклад, про Зону вільної торгівлі з Канадою і починають шукати шляхи для експорту. Або ж усім відомо, що Велика Британія виходить зі складу ЄС в рамках Brexit, – як працювати з нею?

Звичайно, найпривабливішим для нас міг стати ринок Китаю, якби ми отримали усю необхідну сертифікацію на велику групу товарів та змогли побудувати логістику. Зараз все менше обговорюється транспортування в рамках Нового шовкового шляху – саме цей транспортний коридор (залучає інтермодальні перевезення залізницею та паромами) дав би нам можливість продавати свою продукцію на Сході.

Однак в Україні логістика в цьому напрямку дуже ускладнена, а ціни на пароми одні з найвищих, якщо порівняти з паромними сполученнями інших країн. До того ж поїзд, який має пливти на цьому паромі, потім рухається іншими країнами через територію Грузії, Казахстану тощо. Незрозуміло, де і як його вантажити, розвантажувати, бо в цих країнах є великий геополітичний вплив.

Ринок лишається недослідженим і дуже цікавим для нас, адже одне китайське невелике місто на 40 млн людей – вже більше, ніж населення України. З цієї причини, усе що ми виробимо, я впевнена, Китай буде готовий «з’їсти» в найкоротші терміни. При цьому, сам Китай багато разів виходив з пропозицією про Зону вільної торгівлі.

Є й протилежні ситуації. З Ізраїлем у нас підписана саме така угода, однак сьогодні аграрії не зовсім розуміють, як туди експортувати. На мою думку, в більшій мірі від угоди виграли саме виробники Ізраїлю.

Фінансування та гранти

Ще одне гостре питання, яке не може оминути аграрія, є фінансування. Всі наші фермери потерпають від відсутності дешевих кредитів, які необхідні для робочого капіталу, трейду, інвестиційних проектів. Сьогодні гарні кредитні портфелі пропонують банки UkrSibbankBNP Paribas, Credit Agricole, Raiffeisen Bank Aval та інші. 

Банки зацікавлені в ефективній співпраці з аграріями. Але умови залежать від показників об’єму земельного фонду, техніки, ефективності підприємств. В цьому напрямку аграріям необхідно будувати взаємодію з Незалежною асоціацією банків України – організація допомагає налагодити контакт з банками щодо залучення фінансування. 

Крім того, завжди актуальним є обізнаність та участь у грантових програмах в умовах низької фінансової підтримки з боку держави. Наразі я входжу в Наглядову раду проекту UNIDО, що знаходиться під організацією ООН, у попередні роки цей фонд видав чимало грантів аграріям України. Подібних грантових програм багато, але не всі про них знають. В першу чергу, потрібно взаємодіяти з FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), WTO (Світова організація торгівлі) і WFP (Всесвітня продовольча програма), посольствами, аграрними аташе. З допомогою посольств і міжнародних донорів часто запускаються великі проекти для фінансування аграріїв, наприклад, від Ізраїля, Канади, Нідерландів.

Потужним грантодавцем є Єврокомісія. Вона пропонує грантові програми на популяризацію знань, які пов’язані HACCP – системою якості і безпеки продукції. До речі, це є складова Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС. Умови отримання грантів залежать від донорів та проектів. Наприклад, USAID протягом поточного року планує надати гранти від 650 тисяч гривень до 3 мільйонів для аграрного та сільського розвитку, в тому числі на будування комплексів зі зберігання, сортування і реалізації ягід. 

Аграрії із південних областей отримають кошти в рамках програми «Малі інноваційні гранти» на реалізацію сучасних ідей в області плодоовочівництва. Всі проекти пов'язані з поліпшеннями процесів на існуючих виробництвах, які дають додаткову вартість кінцевого продукту. Ця програма також робить акцент на покращення умов праці для жінок. 

Уряд Угорщини виділяє гранти в об’ємі 40 млн євро для агропромислового комплексу і фермерів України на оновлення виробничих потужностей.

Приватизація

У країні запущена як велика, так і мала приватизація. Велика простоює, однак мала розвивається на платформі Prozorro. Часто аграрії в регіонах хочуть придбати активи, якими держава не може керувати ефективно. В Україні нараховується 3500 державних підприємств. Водночас, за останні роки лише чотири підприємства, які підпорядковуються Мінагрополітики, були приватизовані. Уряд має затвердити та імплементувати реальний приватизаційний план – за наступні 1,5 роки підготовити до приватизації 60%-80% державних підприємств. За три роки питання приватизації має бути вичерпано. Тоді Мінагрополітики зможе базуватись на питаннях, які займаються законодавством і підтримкою ринку із можливістю більш ефективної роботи у експорті. 

Рейдерство

Не секрет, що аграрний бізнес – ласий шматок у проблемі рейдерства. Завдання бізнес-асоціацій – бути якісним омбудсменом. Наразі в Спілці функціонує Комітет із захисту бізнесу, який займається вирішенням питань щодо неправомірних дій з боку оглядів нагляду та контролю, правоохоронних органів, а також незаконного захоплення. З цим Комітетом ми активно взаємодіємо та вже маємо за плечима кілька успішних кейсів з захисту агропідприємств. Плануємо цю лінію підсилювати.

Ринок землі

Мораторій – це стримувальний фактор для розвитку ділової активності малого та середнього бізнесу у сільській місцевості. Його продовження перешкоджає оптимізації структури землекористування та залученню інвестицій в агропромисловий комплекс. З економічної точки зору мораторій на землю є шкідливим, адже, він не стримує операції з купівлі-продажу земель, а лише ставить їх поза законом, сприяючи розширенню тіньового ринку та розвитку корупції.

Скасування мораторію призведе до розвитку малого та середнього бізнесу, зростання ділової активності на селі, зростання доходу та купівельної спроможності селян, стимулювання розвитку банківської системи та підвищення рівня мобільності землевласників. В питанні умов створення ринку землі потрібно орієнтувалася на ту ситуацію, яка є зараз. В країні є структура агрохолдингів, також у нас є фермери-селяни. Ті, хто хочуть працювати на землі і залишитися на ній, повинні мати право її придбати.

Ми виступаємо за те, щоб існував ефективний механізм продажу, наслідування і передачі землі, механізм, згідно з яким аграрний холдинг або фермер мають право купити землю, якщо заплатять справедливу ринкову ціну. Крім того, варто враховувати досвід найближчих західних країн, де право купувати землю мають також іноземні інвестори. 

Навчання та розвиток

Сьогодні до аграрного ВУЗу йдуть, якщо більше нікуди не вступили. При цьому, агросфера – це найбільша експортна галузь і найприбутковіші компанії в нашій країні. Нонсенс, що за такої потужної галузі, яка годує велику кількість інших країн, існує таке «провисання» в області освіти. 

Насправді ж, існує велика кількість навчальних програм від FАО, USAID, ІFC для підвищення кваліфікації. Наприклад, в минулому році EBRD провели семінар з тематики біопалива та запросили велику кількість учасників.

У Комітеті з питань агропродовольчого бізнесу ми робимо ставку на розвиток, тож 26 вересня зберемо аграріїв на конференцію SUP Agro Day. Тут успішні підприємства агропродовольчого бізнесу поділяться практичними порадами та розкажуть про впровадження інновацій у своїх компаніях, а експерти аграрної галузі та іноземні фахівці у банківській сфері дадуть відповіді на актуальні питання для аграріїв - експортні можливості та залучення доступного фінансування.

Владислава Магалецька, співголова Комітету з питань агропродовольчого бізнесу СУП

Тэги: Аграрій фінансування Агрокомплекс Мінагрополітики
Если Вы заметили ошибку, сообщите о ней, пожалуйста, редактору сайта

Комментарии:



загрузка...

Присоединяйся!

#

Новости партнеров

Видео

Все видео



Огромный НЛО над южнокорейским Тэгу очень напугал местных жителей (видео)

Вадим Мулерман: интересные факты о певце

День Независимости 2019: плюсы и минусы

Фото

Все фото



Уникальный пылеподавлеватель PW-200 на базе КрАЗ-7133Н4 появится на Полтавском ГОКе

Больше хоккея: дизайн логотипа 4-го сезона УХЛ от Gagarin Studio

Исследование Adzuna и Pronline: у каких станций метро в Москве и Петербурге платят лучшие зарплаты

Анекдот дня

Разговаривают двое:
- Ты ешь на ночь?! Утром твой организм не скажет тебе спасибо .
- Но, по крайней мере, он до утра не будет со мной разговаривать.

Все анекдоты

Что ещё почитать

ИНТЕРЕСНЫЕ НОВОСТИ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ